прихоплювати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
захоплювати — юю, юєш, недок., захопи/ти, оплю/, о/пиш; мн. захо/плять; док., перех. 1) Брати що небудь, хапаючи, стискаючи; схоплювати. || Набирати що небудь у щось. || зі сл. око, вухо, перен. Осягати зором або вловлювати слухом що небудь. 2) також зі сл. з… … Український тлумачний словник
прихвачувати — ую, уєш, недок., прихвати/ти, хвачу/, хва/тиш, док., розм. Те саме, що прихоплювати … Український тлумачний словник
прихопити — див. прихоплювати … Український тлумачний словник
брати — 1) = узяти, взяти (часто зі сл. із собою нести, вести, везти із собою тощо), забирати, забрати; захоплювати, захопити, прихоплювати, прихопити (брати із собою за нагоди, про всяк випадок) 2) (рвати, виривати льон, коноплі тощо), вибирати, вибрати … Словник синонімів української мови
дістати — I = діставати (що, рідше кого чого стати власником чогось, мати можливість розпоряджатися кимсь / чимсь), добути, добувати, здобути, здобувати, роздобути, роздобувати, у[в]зяти, брати, добутися, добуватися (чого), запопасти, запопадати, прихопити … Словник синонімів української мови
заморожувати — заморозити (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), морозити; підморожувати, підморозити, приморожувати, приморозити, прихоплювати, прихопити (злегка); сковувати, скувати (землю, воду морозом) … Словник синонімів української мови
з'єднувати — I = з єднати (об єднувати одну з одною окремі частини деталі, кінці тощо), сполучати, сполучувати, сполучити, єднати; схоплювати, схопити, прихоплювати, прихопити (перев. швидко / тимчасово); зчіплювати, зчепити, зчленовувати, зчленувати (деталі … Словник синонімів української мови
